Дата размещения :

Ви будете здивовані, але малинового дерева як такого не існує. Це лише побутова назва для штамбової (деревовидної) малини — високорослі ягідні кущі, які такі популярні в кожному саду завдяки своїй міцності та зручності у вирощуванні та невибагливості. Впізнати штамбову малину можна по міцному високому стовбуру (деякі сорти виростаю до двох метрів заввишки), багатою кількістю бокових пагонів, високою врожайністю та здатністю плодоносити двічі за сезон. Який сорт вибрати, як посадити і як доглядати за “малиновим деревом” — поради дає Яскрава Клумба.

Таруса, Атлант, Брусвяна, Пінгвін: обираємо свій сорт

Саме поняття «штамб» означає, що основу ягідної культури від кореня до самої верхівки становить товстий, потужний, по суті — деревовидний стовбур. Дачники віддають перевагу саме штамбовим сортам малини, тому що за сезон вони дають більше врожаю, аніж звичайні. Сучасних видів “малинового дерева” велика кількість, нижче наведені приклади найбільш популярних сортів.

  • Таруса — це найперший виведений сорт штамбової малини. Дає червоні крупні (до 12 г), запашні ягоди. Пагони слід прищіпувати ранньою весною в рік посадки, а в травні проводити першу обрізку. Весною наступного року треба прищіпувати бічні пагони. Рослина стійка до морозів — витримує пониження температури повітря до -30°С.
  • Пінгвін — середньорослий (до 1,5 м) ремонтантний сорт. Плодоносить червоними округлими ягодами (з одного куща виходить назбирати до 2 — 2,5 кг) червонувато-рожевого кольору. На смак мякоть віддає кислинкою. Цей сорт добре витримує спеку, на зиму стовбури краще зрізати під корінь і прикривати снігом.
  • Атлант плодоносить крупними солодкими ягодами з глянцевою шкіркою. Кущі виростають до 180 см.
  • Брусвяна може вирости до 200 см. Плодоносить великими (до 15 г) кислувато-солодкими ягодами, що рясно вкривають плодові стеблі.

Важливо купувати саджанці в перевірених точках продажу — офіційних розплідниках, плодово-ягідних станціях та спеціалізованих господарствах, де вирощують саджанці районованих сортів плодово-ягідних культур. Хорошим варіантом буде, якщо брати саджанці в знайомих чи сусідів, оскільки є можливість бачити материнський кущ. Перед покупкою саджанця слід уважно його роздивитися. Якісними будуть саджанці з потужною, добре розвиненою системою коренів і з міцними, товстими паростками. Якщо здерти нігтем шкірку коренового відростка, на місці подряпини має видатися свіжа деревина, як свідчення того, що рослину викопали нещодавно. Якщо ж натомість проявляться гнилі або запліснявілі ділянки, коріння буде сухим і поламаним — краще цей саджанець не брати.

Посадка, формування штамба, розмноження

Малину висаджують як весною, так і восени на сонячній ділянці. Важливо, щоби коріння малини там не підмочувалося, адже воно чутливе до зайвої вологи.

Саджаючи малину восени, місце готують десь за два місяці до посадки. Можна тут висадити попередньо бобові, гірчицю або люцерну. Вони збагачують ґрунт органікою, азотом та мікроелементами. Лунки або траншеї, в які висаджуватимуть малину, заповнюють компостом та перепрілим гноєм, додають мінеральні добрива (восени — без додавання азоту). Відстань між саджанцями штамбової малини слід залишати не менше, ніж 0,5 м. Поливати малину необхідно під час її цвітіння і коли зав’язуються плоди.

Так же як і у звичайної ремонтантної, у штамбової малини цикл росту і врожаю — дворічний. Пагін, що виріс того року — плодоносить, паралельно на ньому формується пагін заміщення — для наступного року. Саме собою малинове дерево штамбовим не виросте — потрібно спеціально його обрізати, інакше виросте звичайний малиновий кущ.

  1. У перший рік один пагін треба залишити на кущі, а решту всіх, якщо є — видалити.
  2. В кінці червня слід укоротити пагін десь на 15 см. Після цього на стовбурі штамбової малини має з’явитися кілька бічних пагонів, які в перший рік лише трохи плодоносять. В такому стані малину залишають на зиму.
  3. Наступного року, весною, бічні пагони слід укоротити на 7-10 см. Це збільшить врожайність куща.
  4. Пагін заміщення формується в такий самий спосіб, як і перші бічні.

Малинове дерево можна розмножувати самостійно, методом живцювання коренів. Їх заготовляють восени, відрізками по 20 см з кількома ростовими бруньками. До настання тепла їх можна зберігати в прикопі. Весною, на ділянці для посадки малини викопують неглибоку борозну, куди на відстані 0,5 м один від одного розкладають заготовлені відрізки. Посаджене присипають ґрунтом і щедро поливають. Також можна розмножити штамбову малину зеленими живцями. Для цього в теплу пору року зелені пагони обережно викопують разом з частиною кореневища так, аби не пошкодити бруньки, і одразу ж висаджують, з належним доглядом.